Персонажі

Знову ніч наступила холодна, мов лід, Разом сіль залишила шрам. Димарі за спиною так безжально палять, Що купив я цигарки, відкрив і дим подарував вітрам. Твої вікна горіли-палали вогнем - Нагадали мені знову дерев'яні мости. Чи то справді з тобою ми вкотре заснем, Та збагнув, що є найліпшим другом самоти. Холодні руки малюють... Холодні руки малюють... Безбарвні, правда, пейзажі... Холодні руки малюють Безбарвні, правда, пейзажі, І вічно зорі хвилюють, Та несправжні ми є персонажі. Холодні руки малюють Безбарвні, правда, пейзажі, І вічно зорі хвилюють, Та несправжні ми є персонажі Знову ніч наступила холодна, мов лід, Разом сіль залишила шрам. Димарі за спиною так безжально палять, Що купив я цигарки, відкрив і дим подарував вітрам. Твої вікна горіли-палали вогнем - Нагадали мені знову дерев'яні мости. Чи то справді з тобою ми вкотре заснем, Та збагнув, що є найліпшим другом самоти. Холодні руки малюють Безбарвні, правда, пейзажі, І вічно зорі хвилюють, Та несправжні ми є персонажі. Холодні руки малюють Безбарвні, правда, пейзажі, І вічно зорі хвилюють, Та несправжні ми є персонажі.