Lyrics: Григорий Сковорода/Сергій Жадан
Music: Юрій Гуржи
Голова всяка свій тримає смисл;
Серцю всякому своя любов.
І не одна у всіх, хто смертний, мисль:
Той вівці, той кози дбати пішов.
Мене ж свобода втішає одна
І безпечальний простий маршрут.
Для мене міра в житті вона;
Весь завершиться мій циркуль тут.
Ти, святий Боже, що віків творець,
Утверди це все, створивши світ.
При тобі може все в один кінець
Так накластись, як сталь на магніт.
А коли хибно зрить моє око,
Ти мені, Отче, дай свій урок;
Ти людських бачиш, сівши високо,
Суміш безмежну марних думок.
Той ось у східний чи західний край
Пливе по щастя з усіх вітрил,
Інший в північнім краю бачить рай,
А хтось на південь шлях свій відкрив.
Один товкмачить: хтось уже косить!
А інший каже: це хтось стриже,
А той: цей віз без коліс, – голосить.
Скажи: що за біс нам мисль січе?