Забуття/Oblivion

Lyrics: Mykola Karpiuk Music: Ivan Bobov Єхидно сміялися люди Та я не чекав від них співчуття Безжальним страхом та болем усюди Іржавим цвяхом труни в забуття Байдуже справді, що буде вже далі Двох метровий шар ґрунту обмежить політ Кривавий місяць, що нас так чекає Все, що лишить, образу на світ
Зникнуть Зникнуть Зникнуть в тумані Який не вважає нас за людей
Нас за людей Нас, нас за людей
Не вважає нас за людей Нас за людей
Сьогодні вже не настане Завтра в відблиску вікон не побачимо день Самотні гілки дерев зникнуть в тумані Який не вважає нас за людей Повішане тіло чи куля у скроні? Вибір скудний, що далі тепер? Розчиниться ніч в моєму стакані Скінчиться пожежа безглуздих ідей
Нас за людей Повішане тіло Повішане тіло Повішане тіло чи куля у скроні?
Єхидно сміялися люди Та я не чекав від них співчуття Безжальним страхом та болем усюди Іржавим цвяхом труни в забуття Байдуже справді, що буде вже далі Двох метровий шар ґрунту обмежить політ Кривавий місяць, що нас так чекає Все, що лишить, образу на світ
Нас за людей