Lyrics: Назаренко Владислав Станіславович
Music: Назаренко Владислав Станіславович
Світло гасне уночі та вогонь не згас
Нам казали ліхтарі будуть люди серед нас
І поки сяйво мерехтить я ховаюсь від гримас
Та і начебто щастить але чому не повсякчас
Жити треба так щоб не забули хто ти
Так мені казали та я і сам не проти
Проте коли збираючи в дорогу торби
Я не знаю як як не зломити горба
Погляд мій спідлоба я потребую нову спробу
Чого ж це так усе життя від доброти до злоби
Усю дорогу монологи чи діалоги навпаки
І від того виринають різні думки
І кожен новий день життя з новой сторінки
Наодинці пару хвилин і думки в нових відтінках
І в однакових цих стінках важко але посміхаюсь
Це доросле життя і я дорослим в нього граюсь
Світло гасне уночі та вогонь не згас
Нам казали ліхтарі будуть люди серед нас
І поки сяйво мерехтить я ховаюсь від гримас
Та і начебто щастить але чому не повсякчас