Lyrics: Костянтин Волобуєв
Music: Валентин Резник
З самого початку
Я не знаю хто я є
Очі відкриваю
І мене знову трясе
Памʼяттю скалічену
Голову з папʼє-маше
Вулицями між людей несе
Коли я все віддам
Затягнеться петля
Земля личить кісткам
Над ними вписане ім’я
Я лиш своя копія
Забув де оригінал
І скільки б не шукав
Та не закрити цей гештальт
Спогад - паразит
Мій унікальний солітер
Я щасливий власник
Він чіпляє за живе
Тішить що бодай не сам
Щось в мені та ще живе
Не важлива кількість ран
Нестабільний пацієнт
Досить панацей
Ну а що не так?
Ці недбалі шви
Їх не я наклав
Біль фантомний нищить втому
Навіть по ночах
Я фантом, а сум в очах
Зашитий в ДНК
Коли я все віддам
Затягнеться петля
Земля личить кісткам
Над ними вписане ім’я
Я лиш своя копія
Забув де оригінал
І скільки б не шукав
Та не закрити цей гештальт
Коли я все віддам
Затягнеться петля
Земля личить кісткам
Над ними вписане ім’я
Я лиш своя копія
Забув де оригінал
І скільки б не шукав
Та не закрити цей гештальт
Коли я все віддам
Затягнеться петля
Земля личить кісткам
Над ними вписане ім’я
Я лиш своя копія
Забув де оригінал
І скільки б не шукав
Та не закрити цей гештальт
Коли я все віддам
Затягнеться петля
Земля личить кісткам
Над ними вписане ім’я
Я лиш своя копія
Забув де оригінал
Cкільки б не шукав
Та не закрити цей гештальт