Lyrics: Волох Даниил
Music: Волох Даниил
Кожен день, як останній день, як подарунок.
Що там по планах на середу? Бо кінець світу в четвер.
Я довго думав, який нам потрібен рятунок.
Щоб, коли все скінчиться, ніхто з нас
Не вмер.
Нам потрібно те,
Що не пропаде
У вогні, у воді.
Я б побудував
Кілька пірамід -
Але я не Мавроді.
Та й сил нема вроді,
Вода прибуває,
Що робити, я не знаю.
Люди вже давно
Пробивають дно діями
І словами теж.
Затопля без меж хвилями
Їхні острови - дурні голови.
Ми одні,
Наутілус нас
Відвезе подалі звідси.
Тисячі льє під водою,
А зверху вода все ллє,
На голови нам з тобою,
Я наче морський сомельє,
Тільки п‘ю чарку болю.
Вполювали на місяць,
Залишились в темряві,
Тихо лоскочуть нам мембрани
Крики китів, що кричали нам «c'est la vie».
Я не бував на заливі в Камчатці,
Але його пляж не для нашого сина,
«Немо» зовуть мене ельфи,
Але зустрічаю я тут тільки дельфінів.
Та і ті неживі,
Казали ж кити «c'est la vie».
Не шукайте провину людей,
Може все із-за водоростей.
Люди вже давно
Пробивають дно діями
І словами теж.
Затопля без меж хвилями
Їхні острови - дурні голови.
Ми одні,
Наутілус нас
Відвезе подалі звідси.