Lyrics: Назаренко Владислав Станіславович
Music: Назаренко Владислав Станіславович
Як далі буде згодні вірити навіть словам
Щоб відчути знову цей останній дотик
Не чекаємо чудес та все що маю я віддам
Щоб повернути мить коли ти напроти
Дивись вулиці нашого міста
Насипали багато спогадів
Вони наповнені змістом
Від колій трамвайних до недопалків
Знаєш не знайду собі місця
Сум від неділі і до суботи
Знову згадки того місяця
Знов шукаю якойсь нагоди
Але не доходить
На вулиці бридка погода
Вона від вікна не відходить
яка там свобода
Тинятись по переходам
години так довго проходять
А може я став стороннім і вона там десь мене кляне
Та вдвох завжди на телефоні чекаючи що все мине
Згодом і до цього ми звикнем
Я писатиму про тебе тобі одній же
Поки ми нових не зустрінем
І ти не згадаєш мене більше
Сподівались с тобою що відстань нікого ж не скосить
Я раз відчув твій дотик і доля вирішила досить
Як далі буде згодні вірити навіть словам
Щоб відчути знову цей останній дотик
Не чекаємо чудес та все що маю я віддам
Щоб повернути мить коли ти напроти